Відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
- Одним із основних напрямків діяльності органів юстиції у сфері неухильного дотримання законодавства та його правильного застосування є здійснення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів центральних, місцевих органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
- З метою забезпечення в Україні єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів, підтримання їх у контрольному стані, доступності та гласності правової інформації була запроваджена система Єдиний державний реєстр нормативно - правових актів.
- Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу.
- Супроводження програмно-інформаційного забезпечення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, збереження даних і захисту їх від руйнування, формування і підтримання інформаційного фонду, ведення обліку користувачів, забезпечення правил і процедур одержання та використання інформації з інформаційного фонду покладається на визначених Міністерством юстиції України адміністраторів – державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА».
- До Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів включені чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, Закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України, нормативні акти Національного банку України, міжнародні договори.
Єдиний державний реєстр нормативно-правових (далі Реєстр) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу.
Еталонний фонд Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується та зберігається в Мін'юсті.
Еталонний текст Реєстру - текст нормативно-правового акта у формі комп'ютерного файлу, цілісність якого забезпечується за допомогою спеціальних ознак.
Робочий фонд Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, яка підтримує технологію ведення Реєстру і використовується для підготовки та опрацювання текстів нормативно-правових актів при внесенні їх до еталонного фонду Реєстру.
Страховий фонд Реєстру - архівні копії еталонного фонду Реєстру, які зберігаються в Мін'юсті на електронних носіях і призначені для відновлення в автентичній формі еталонного фонду Реєстру у разі його повної або часткової втрати.
Інформаційний фонд Реєстру - спеціально створена для надання широкому колу користувачів інформації з Реєстру комп'ютерна інформаційна система у формі окремої бази даних, в якій зберігаються копії еталонних текстів нормативно-правових актів.
Копія еталонного тексту Реєстру - копія тексту нормативно-правового акта у формі комп'ютерного файлу, який ідентичний відповідному еталонному тексту та зберігає всі спеціальні ознаки, що забезпечують його цілісність.
Окремий розділ Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, що використовується для підготовки та накопичення текстів нормативно-правових актів з відповідним грифом секретності. Ведення цього розділу здійснюється відповідно до вимог законодавства.
Реєстраційний код - система цифрових знаків, що складається з двох частин: порядкового номера, який присвоюється нормативно-правовому акту при прийнятті рішення про включення його до Реєстру, і року прийняття рішення про включення нормативно-правового акта до Реєстру.
Держатель Реєстру - Мін'юст, який розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до Реєстру, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.
Адміністратор Реєстру - уповноважена Мін'юстом юридична особа, яка здійснює супроводження програмно-інформаційного забезпечення Реєстру, відповідає за його функціонування, збереження даних і захист їх від руйнування, технічну підготовку текстів нормативно-правових актів для внесення їх до відповідного фонду Реєстру із збереженням спеціальних ознак для забезпечення їх цілісності, формування і підтримання інформаційного фонду, відповідність інформації, що надається юридичним і фізичним особам з інформаційного фонду Реєстру, еталонним текстам Реєстру, здійснює обслуговування і веде облік користувачів Реєстру та організовує контроль доступу до нього.
Адміністратором Реєстру може бути визначена на конкурсних засадах юридична особа, яка відповідає встановленим Мін'юстом кваліфікаційним вимогам та з якою Мін'юст в установленому порядку уклав договір на виконання цих функцій.
Користувачі Реєстру - будь-які юридичні і фізичні особи, які мають доступ до інформаційного фонду Реєстру.
Реєстр створений з метою:
- забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України;
- створення фонду та підтримання в контрольному стані нормативно-правових актів, надання інформації про них;
- забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів.
До Реєстру включаються:
- нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), - чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, Національного банку, а також міжнародні договори України;
- нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), що не втратили чинності та не суперечать законодавству України;
- тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.
Не підлягають включенню до Реєстру акти, які не містять правових норм, зокрема:
- про призначення на посаду та звільнення з посади;
- про скликання нарад, конференцій, семінарів тощо;
- про розгляд проектів нормативно-правових актів;
- з питань організації виконання раніше прийнятих нормативно-правових актів;
- про спорудження пам'ятників, бюстів, монументів конкретним особам і на честь певних подій, нагородження грамотами, відзнаками тощо;
- про затвердження стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, іншої нормативно-технічної документації, тарифно-кваліфікаційних довідників, форм звітності.
Контроль за доступом до інформаційного фонду Реєстру та надання інформаційних послуг з Реєстру здійснюється адміністратором Реєстру.
Для забезпечення контролю за доступом до інформаційного фонду Реєстру кожному користувачеві видається унікальний програмно-технічний ключ-ідентифікатор.
За надання права доступу, користування та одержання інформації на електронних чи паперових носіях, а також надання інших послуг з інформаційного фонду Реєстру справляється плата у порядку та в розмірі, які встановлюються держателем Реєстру за погодженням з Мінекономіки.
Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Адміністрація Президента України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, Генеральна прокуратура України, центральні органи виконавчої влади одержують інформацію з Реєстру безоплатно.
Кошти від справляння плати за надання права доступу, користування та одержання інформації, надання інших послуг з інформаційного фонду зараховуються до державного бюджету.