МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Н А К А З

 

 

 

Про затвердження Порядку

подання нормативно-правових

актів на державну реєстрацію до

Головного управління юстиції у

Чернівецькій області, районних

управлінь юстиції та проведення

їх державної реєстрації

 

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 (із змінами), наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2007 № 47/5 «Про затвердження Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2007 за № 124/13391 (із змінами), на виконання пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 „Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів”, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661 (із змінами)

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області, районних управлінь юстиції та проведення їх державної реєстрації (далі по тексту – Порядок), що додається.

 

2. Відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, систематизації законодавства, правової роботи та освіти Головного управління юстиції у Чернівецькій області (Ніколаєвич Т. Г.):

 

2.1. Забезпечити державну реєстрацію цього наказу в установленому законодавством порядку.

 

2.2. Наказ довести до відома районних управлінь юстиції, обласної державної адміністрації, її управлінь, відділів, структурних підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

 

3. Районним управлінням юстиції:

 

3.1. Під час здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів районних державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів керуватися зазначеним наказом.

 

3.2. Цей наказ довести до відома та використання в роботі місцевим суб’єктам нормотворення.

 

3.3. Про виконання наказу повідомити Головне управління юстиції у Чернівецькій області до 03.06.2010р.

 

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Головного управління юстиції у Чернівецькій області від 15.08.2008 № 201/0 «Про затвердження Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області, районних управлінь юстиції та проведення їх державної реєстрації», зареєстрований Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області 29.08.2008 за № 77/2032 (із змінами).

 

5. Цей наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області.

 

6. Контроль за виконанням зазначеного наказу залишаю за собою.

 

 

         Начальник управління                                                                                                                І. Сушинський

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Головного управління юстиції

у Чернівецькій області

06.05.2010 N 116

 

 

 

1.1. Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області, районних управлінь юстиції та проведення їх державної реєстрації (далі – Порядок) розроблено відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами), Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (із змінами) /далі - Положення/, наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2007 № 47/5 «Про затвердження Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції», зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.02.2007 за 124/13391 (із змінами) та на виконання пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661 (із змінами).

 

1.2. Цей Порядок установлює процедуру підготовки та подання:

до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (далі по тексту – орган державної реєстрації) – нормативно-правових актів обласної державної адміністрації, її управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства;

до районних управлінь юстиції (далі по тексту – орган державної реєстрації) – нормативно-правових актів районних державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства.

 

1.3. Порядком також встановлюється єдиний механізм розгляду та державної реєстрації нормативно-правових актів в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області та районних управліннях юстиції.

 

1.4. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї (далі - Конвенція), міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - Державний реєстр).

 

1.5. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

втрата чинності нормативно-правового акта - припинення в установленому законодавством порядку застосування зареєстрованого в органі державної реєстрації нормативно-правового акта;

інструкція - нормативно-правовий акт, який детально визначає зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері суспільних відносин;

наказ - вид розпорядчого документа, який видається від імені суб'єкта нормотворення;

нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається;

нормопроектувальна техніка - система вироблених практикою нормотворення вимог та способів створення найбільш доцільних за формою і досконалих за структурою, змістом та викладом нормативно-правових актів;

положення - звід нормативних приписів, який визначає організацію та діяльність органів виконавчої влади, органів державного управління, посадових та інших осіб у певних сферах діяльності;

постанова - вид розпорядчого документа, що приймається колегіальним суб'єктом нормотворення;

правила - нормативно-правовий акт, який конкретизує нормативні приписи загального характеру з метою регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у певних галузях і вирішує процедурні питання;

рішення - вид розпорядчого документа, що приймається колегіальним суб'єктом нормотворення;

розпорядження - вид розпорядчого документа, що приймається колегіальним суб'єктом нормотворення;

розпорядчий документ - акт, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції на основі і на виконання Конституції та законів України, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання;

скасування нормативно-правового акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним з моменту прийняття не зареєстрованого у Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області, районному управлінні юстиції нормативно-правового акта, що підлягав державній реєстрації.

 

 

2.1. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:

повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання;

повинен бути чітким, конкретним і зрозумілим;

не повинен дублювати приписів інших нормативно-правових актів;

не повинен містити суперечливих нормативних приписів.

 

2.2. При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб'єкта нормотворення, однією з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законодавчими актами та положеннями.

Розпорядчий документ виготовляється на бланку та повинен мати обов'язкові реквізити й стабільний порядок їх розміщення: найменування суб'єкта нормотворення, назву виду документа, дату і номер, місце видання, структурні складові, підпис, візи.

Датою розпорядчого документа є дата його підписання, яка проставляється у лівій верхній частині бланка і оформляється цифровим способом. Елементи дати наводяться арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік. Наприклад: 03.11.2006 або 30.05.2007.

Номер документа проставляється у правому верхньому куті.

Під номером необхідно залишити вільне місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта (6 х 10 см).

Розпорядчий документ підписується керівником суб'єкта нормотворення. У разі відсутності керівника суб'єкта нормотворення розпорядчий документ підписується особою, яка виконує його обов'язки. При цьому суб'єкт нормотворення надає органу державної реєстрації інформацію з цього питання, підтверджену відповідним структурним підрозділом суб’єкта нормотворення.

 

2.3. Розпорядчий документ містить такі структурні складові:

 а) заголовок;

 б) преамбулу;

 в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування (за потреби);

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби);

 г) корелятивні зміни (за потреби);

 ґ) форму оприлюднення (за потреби);

 д) положення про набрання чинності;

 е) додатки (за потреби).

 

2.4. Заголовок розпорядчого документа повинен бути лаконічним, стислим, указувати на предмет правового регулювання, відповідати на питання "про що?" та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений (наприклад, "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів").

Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

 

2.5. Розпорядчий документ повинен містити преамбулу - вступну частину, яка містить посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз'ясненні та застосуванні нормативно-правового акта. Преамбула не може містити нормативних приписів і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

 

2.6. Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці: пункти, підпункти, абзаци.

Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:

пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою (наприклад, 1.1.1., 1.2.1.) або українськими літерами з дужкою.

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

 

2.7. Не допускається включення до одного розпорядчого документа структурних одиниць, якими затверджуються, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти, які підлягають державній реєстрації в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції), та акти, які не підлягають державній реєстрації.

 

2.8. Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, містить такі структурні складові:

 а) заголовок;

 б)визначення термінів (за потреби);

 в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування;

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби);

 г) прикінцеві положення (за потреби);

 ґ) додатки (за потреби).

 

2.9. Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, повинен бути лаконічним, стислим, указувати на предмет правового регулювання і відповідати заголовку, сформульованому у відповідній структурній одиниці розпорядчого документа, що його затверджує.

Нормативно-правовий акт не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта.

 

2.10. Нормативно-правовий акт повинен включати визначення термінів лише в разі, коли вони необхідні.

Визначення термінів не можуть містити нормативних приписів.

Структурна складова нормативно-правового акта, яка містить у собі визначення термінів, розміщується після заголовка. Визначення термінів наводяться в алфавітному порядку і в називному відмінку. Зміни до такої структурної складової у вигляді доповнень новими термінами вносяться із збереженням алфавітного порядку.

Терміни мають відповідати нормам ділового мовлення і не повинні суперечити їх загальновживаному значенню.

Спеціальні терміни, необхідні для врегулювання конкретного виду суспільних відносин, використовуються у нормативно-правовому акті тільки в тому розумінні, у якому вони вживаються в даній спеціальній сфері.

Зміст термінів, які використовуються у нормативно-правовому акті, не повинен відрізнятися від їх змісту, визначеного в Конституції та законах України, актах Президента України та Кабінету Міністрів України, що регулюють відповідну сферу.

Можливе посилання на пояснення термінів, визначених в інших нормативно-правових актах, наприклад: "У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств".

 

2.11. Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, може містити такі структурні одиниці: розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци.

Основною, первинною структурною одиницею нормативно-правового акта є пункт. Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають пункт. Пункти нормативно-правового акта можуть об'єднуватися в глави - самостійні відокремлені частини предмета правового регулювання. Глави, пов'язані за змістом і предметом правового регулювання, можуть об'єднуватися в розділи.

Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати:

розділи і глави - короткий, чітко сформульований заголовок;

розділи - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається римськими цифрами з крапками;

глави - наскрізну в межах розділу порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

пункти - наскрізну в межах глави (розділу) порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і починаються з абзацу;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою (наприклад, 1.1.1., 1.2.1.) або українськими літерами з дужкою, і починаються з абзацу.

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

У тексті нормативно-правового акта посилання на номери розділів, глав, статей, пунктів нормативно-правового акта зазначаються цифрами, номери частин статей і абзаців - словами, номери підпунктів - цифрами або літерами в лапках. Наприклад: "згідно з розділом III", "главою 2", "у статті 25", "пунктом 5", "частина перша статті 7", "в абзаці шостому підпункту "б" пункту 13", "у підпункті "а" пункту 3 глави 2 розділу IV", "підпункт 4.23 пункту 4 глави 2 розділу V".

Кожна структурна одиниця нормативно-правового акта (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Не допускається розміщення у розділі однієї глави, у главі - одного пункту, у пункті - одного підпункту.

Не дозволяється в межах однієї структурної одиниці нормативно-правового акта групувати нормативні приписи під проміжними назвами.

Структурні одиниці, які дублюються або не мають смислового навантаження, у нормативно-правовому акті не допускаються.

 

2.12. Текст нормативно-правового акта повинен відповідати нормативам державної мови, не повинні вживатися звороти розмовної мови та її експресивних форм, нечіткі словосполучення, загальні міркування, гасла, заклики.

Положення нормативно-правового акта мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення.

Одне й те саме слово не може вживатися для виразу різних понять. Різні слова не можуть вживатися для виразу одного й того самого поняття. Уживання синонімів для виразу одного й того самого поняття слід уникати. Не повинні вживатися іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові. Абревіатури (крім загальновживаних) та позначення допускаються тільки після наведення повних назв чи відповідних пояснень.

У тексті нормативно-правових актів наводяться повні найменування державних органів або їх офіційні скорочення, зазначені в законодавчих актах, положеннях.

Дати в тексті нормативно-правового акта оформляються цифровим або словесно-цифровим способом відповідно до вимог Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 (із змінами) (далі - Примірна інструкція).

 

2.13. Мовні конструкції в тексті нормативно-правового акта викладаються, як правило, в активній формі, яка є необхідною для покладення обов'язку або надання повноваження.

Нормативно-правовий акт викладається в теперішньому часі. Майбутній та минулий часи застосовуються лише тоді, коли необхідно зробити часове співвідношення між двома подіями.

 

2.14. Одним із прийомів нормотворчої техніки є застосування відсильних приписів. Розвантаження нормативно-правового акта відбувається через відсилання до інших нормативних приписів однакової або вищої юридичної сили, унаслідок чого поширюється дія інших нормативно-правових актів на цей предмет правового регулювання. Відсилання у нормативно-правовому акті до його окремих положень, а також до інших нормативно-правових актів, їх окремих положень застосовуються у разі, якщо необхідно підкреслити взаємний зв'язок нормативних приписів або уникнути дублювань.

Відсилання можуть бути до нормативно-правового акта в цілому, або до його структурних одиниць. Не допускається відсилання до нормативного припису, який, у свою чергу, відсилає до іншого нормативного припису.

Вказівка на нормативно-правовий акт або його окремі положення в цьому самому акті застосовується з використанням указівного займенника "цей" та виду нормативно-правового акта з великої літери (наприклад, це Положення, ця Інструкція, пункт 2 глави 1 цих Правил). Відсилання до "попередньої" чи "наступної" структурної одиниці нормативно-правового акта не допускаються.

У разі відсилання до іншого нормативно-правового акта зазначаються вид акта, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття (крім законів), заголовок, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дата і номер його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України чи в іншому органі державної реєстрації. При посиланні на закон зазначається тільки його заголовок (крім законів про внесення змін).

У разі, якщо нормативно-правовий акт викладено в новій редакції, посилання робиться на його першу редакцію із зазначенням у дужках нової редакції, а заголовок нормативно-правового акта наводиться в новій редакції.

Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на державну реєстрацію, на нормативно-правовий акт міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, іншого органу, акти якого підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, що не зареєстрований в Міністерстві юстиції України чи іншому органі державної реєстрації не допускається.

 

2.15. Бажано уникати включення до нормативно-правових актів приміток.

Примітки допускаються, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта.

Примітки не повинні містити нормативних приписів.

 

2.16. До розпорядчого документа можуть бути додані:

додатки, що вводяться в дію розпорядчим документом і позначаються грифом "Додаток", - це переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо;

додатки, що затверджуються розпорядчим документом і позначаються грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО" - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо, які становлять невід'ємну частину розпорядчих документів, якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу); зміни до нормативно-правових актів.

При цьому до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, можуть бути додані додатки, що пояснюють або доповнюють його зміст і позначаються грифом "Додаток".

За наявності кількох додатків, що позначаються словом "Додаток", на них вказуються порядкові номери. Знак "N" перед цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо. Якщо обсяг додатка перевищує одну сторінку, то на кожній наступній сторінці додатка (угорі праворуч) слід зазначати слова "Продовження додатка 1 (або 2, 3...)".

 

2.17. Додаток, що вводиться в дію розпорядчим документом, розміщується на стандартних аркушах, містить посилання на дату і номер цього розпорядчого документа. Відмітка до додатка розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

 Додаток

до розпорядження Чернівецької

обласної державної адміністрації

13.12.2000 N 677

 

Додаток, що вводиться в дію розпорядчим документом, підписується керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

 

2.18. Затверджений розпорядчим документом нормативно-правовий акт розміщується на стандартних аркушах, без оформлення титульного аркуша та змісту. У правому верхньому куті першого аркуша нормативно-правового акта розміщується гриф за такою формою:

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ управління освіти і науки

Чернівецької обласної

державної адміністрації

20.01.99 N 15

 

Під грифом необхідно залишити вільне місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта (6 х 10 см).

Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, підписується керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

Нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, додаються у послідовності, у якій вони затверджені у розпорядчому документі.

 

2.19. Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, доповнюють, пояснюють окремі питання нормативно-правового акта або акт у цілому (переліки суб'єктів, об'єктів, форми, зразки документів, таблиці, графіки, схеми, інші відомості, спрямовані на застосування нормативно-правового акта). Про наявність додатків зазначається у відповідних структурних одиницях нормативно-правового акта, наприклад, за такою формою: "згідно з додатком", "межі заказників (додатки 1 - 4)", "зразок розрахунку наводиться у додатку 2".

Назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна дослівно відповідати назві самого додатка.

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, оформляються на стандартних аркушах. Відмітка до додатка уключає номер додатка та заголовок нормативно-правового акта і розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

 

Додаток 7

до Положення про діяльність

підприємств, які здійснюють

декларування на підставі договорів

 

У разі наведення в додатку таблиці, що розміщується на декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці" та її номер. Знак "N" при цьому не ставиться.

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, не підписуються.

 

2.20. Розпорядчий документ, нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

 

2.21. Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законодавством.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законодавством порядку.

У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.

 

2.22. Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:

заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;

нову редакцію розділів, глав, пунктів, підпунктів, абзаців, речень;

доповнення розділами, главами, пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

 

2.23. Зміни вносяться до основного нормативно-правового акта, а не до акта про внесення змін до нього.

Унесення зміни до нормативно-правового акта про внесення змін є можливим у виняткових випадках. У такому разі зміни вносяться тільки до пункту розпорядчого документа, який стосується порядку набрання ним чинності, зокрема якщо необхідно змінити термін набрання актом чинності. При цьому внесення таких змін є можливим виключно до набрання чинності розпорядчим документом про внесення змін.

 

2.24. Зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ.

Зміни до розпорядчого документа формулюються виключно у розпорядчому документі. При цьому у відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються вид розпорядчого документа, до якого вносяться зміни, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, заголовок, дата і номер державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції) і після двокрапки в лапках викладається текст змін. Наприклад: "Унести до розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 31.08.2001 N 375 "Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу «Краща книга», зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області 24.10.2001 за N 906/6097, такі зміни".

У разі внесення змін до заголовка нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, відповідні зміни повинні бути внесені також до заголовка та тексту розпорядчого документа.

Якщо зміни до нормативно-правового акта мають незначний обсяг (як правило, до двох сторінок), їх викладають у розпорядчому документі. При цьому, якщо зміни вносяться лише до однієї структурної одиниці нормативно-правового акта, у відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються ця структурна одиниця, заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття та державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції) і після двокрапки в лапках викладається текст зміни. Наприклад: "абзац четвертий пункту 2.4 глави 2 Інструкції взаємодії Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області та управління житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації при гасінні пожеж, ліквідації аварій, надзвичайних ситуацій та їх наслідків, затвердженої наказом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області та управління житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації від 12.11.2007 № 663/59, зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області 26.11.2007 за № 86/1946, викласти в такій редакції».

У разі внесення змін до кількох структурних одиниць нормативно-правового акта вони об'єднуються в один пункт з таким формулюванням: "Унести до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття та державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції) такі зміни".

У нормативно-правовому акті не дозволяється передбачати нормативні приписи із зазначенням про те, що вони приймаються "на зміну", "на часткову зміну", "у додаток до" відповідної структурної одиниці чинного акта.

При внесенні змін до кількох нормативно-правових актів вони наводяться в хронологічному порядку.

 

2.25. У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок), до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", а в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції), що додаються".

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО", під яким залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщується заголовок та текст змін. Наприклад:

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження Чернівецької

обласної державної адміністрації

23.01.98 N 31

 

Місце для напису про державну реєстрацію (6 х 10 см)

 

Зміни до Порядку подання нормативно-правових актів

на державну реєстрацію

(текст змін)

 

2.26. У разі внесення до нормативно-правового акта (структурної одиниці) змін, що за обсягом становлять більше половини тексту або істотно впливають на зміст, акт (структурну одиницю) доцільно викласти в новій редакції.

 

2.26.1. При викладенні нормативно-правового акта в новій редакції в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Унести зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції), виклавши його в новій редакції, що додається". Наприклад: "Унести зміни до Положення про проведення обласного фестивалю-конкурсу читців-гумористів «Буковинські пересмішники», затвердженого наказом управління освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 06.08.2007 № 379, зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області 23.08.2007 за № 57/1917, виклавши його в новій редакції, що додається".

 

2.26.2. У грифі "ЗАТВЕРДЖЕНО" дається посилання на дату і номер розпорядчого документа, яким було затверджено первинний акт, та зазначається, що акт наведено в редакції розпорядчого документа, яким вона затверджується, за такою формою:

 

 ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ управління освіти і науки

Чернівецької обласної

державної адміністрації

03.12.2003 N 520

 

(у редакції наказу управління

освіти і науки Чернівецької

обласної державної адміністрації

від 15.12.2004 N 644)

 

2.26.3. Якщо додаток до розпорядчого документа, який вводиться ним у дію, викладено в новій редакції, відмітка до нього оформлюється за такою формою:

 

 Додаток

до наказу управління освіти і

науки Чернівецької обласної

державної адміністрації

22.03.99 N 78

 

(у редакції наказу управління

освіти і науки Чернівецької

обласної державної адміністрації

від 13.12.2001 N 654)

 

2.26.4. Якщо в новій редакції викладається додаток до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом (правила, положення, інструкції тощо), то відмітка до нього оформляється за формою, наведеною в пункті 2.19 цього розділу.

 

2.27. У разі, коли зміни вносяться до нормативно-правового акта, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до тексту його оновленої редакції з посиланням на розпорядчий документ, яким затверджено першу редакцію, із зазначенням дати та номера державної реєстрації в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції), а в дужках вказується розпорядчий документ, яким затверджено нову редакцію, без реквізитів державної реєстрації. Посилання на попередні редакції оновленого нормативно-правового акта не робляться. Наприклад: "Унести до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області від 30.05.97 N 166, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області 09.07.97 за N 250/2054 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області від 15.06.2005 N 213), такі зміни".

 

2.28. У разі доповнення нормативно-правового акта новими структурними одиницями або виключення з нормативно-правового акта структурних одиниць поточна нумерація його структурних одиниць відповідно змінюється. Наприклад:

"у пункті 5 абзац другий виключити. У зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий уважати відповідно абзацами другим - четвертим;

доповнити пункт 6 після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "…". У зв'язку з цим абзаци другий і третій уважати відповідно абзацами третім і четвертим".

При цьому наступні структурні одиниці нормативно-правового акта позначаються з урахуванням доповнення або виключення.

 

2.29. Не допускається визнання такими, що втратили чинність, структурних одиниць нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та додатків до нього.

 

2.30. У разі доповнення нормативно-правового акта новою структурною одиницею з посиланням на новий додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на відповідний додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються. Наприклад: "Доповнити Положення новим додатком 19 (додається). У зв'язку з цим додатки 19 - 34 уважати відповідно додатками 20 - 35. У тексті Положення посилання на додатки 19 - 34 замінити посиланнями відповідно на додатки 20 - 35".

 

2.31. При внесенні змін до пункту (підпункту), який налічує декілька абзаців (речень), слід обов'язково вказувати місце розташування цих змін. Наприклад: "пункт 5 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту".

Якщо абзац, яким доповнюється пункт, є останнім, його номер не зазначається. Наприклад: "пункт 7 доповнити новим абзацом такого змісту".

У разі необхідності внесення доповнення або уточнення нормативного припису можлива заміна однієї структурної одиниці кількома. Наприклад: "підпункт "б" пункту 4 замінити двома новими підпунктами такого змісту"; "підпункт 1.2 пункту 7 замінити двома новими підпунктами такого змісту".

 

2.32. Одноманітні зміни в усьому тексті нормативно-правового акта слід об'єднувати і розташовувати наприкінці нормативно-правового акта. Наприклад: "У тексті Положення слова "реєструючий орган" замінити словами "орган державної реєстрації"; "У тексті Правил слова "розрахунковий документ в електронному вигляді" і "банківський документ в електронному вигляді" в усіх відмінках та числах замінити відповідно словами "електронний розрахунковий документ" та "банківський електронний документ" у відповідних відмінках та числах".

 

2.33. У зв'язку з прийняттям суб'єктом нормотворення нормативно-правового акта підлягають визнанню такими, що втратили чинність, усі раніше прийняті ним нормативно-правові акти, якщо вони суперечать уключеним до нового акта нормативним приписам, виявилися такими, що поглинуті ним або фактично втратили своє значення.

Перелік таких нормативно-правових актів повинен міститися в окремому пункті розпорядчого документа, яким затверджено новий нормативно-правовий акт, або оформлятися додатком до розпорядчого документа.

Нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких минув, до переліку не включаються, оскільки не потребують визнання такими, що втратили чинність. Якщо віднесення нормативно – правового акта до такої категорії викликає сумнів, він уключається до переліку актів, що втратили чинність.

Разом з нормативно-правовим актом, який визнається таким, що втратив чинність, визнаються такими, що втратили чинність, усі нормативно-правові акти, якими до нього внесено зміни.

У переліках нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, акти розміщуються в хронологічному порядку.

При підготовці пропозицій про визнання нормативно-правових актів такими, що втратили чинність, необхідно встановити, чи поширювалася їх дія наступними актами, та врахувати ці обставини для того, щоб визнати такими, що втратили чинність, також акти про їх поширення.

Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність.

У разі необхідності визнання таким, що втратив чинність, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та за відсутності у такому розпорядчому документі інших необхідних нормативних приписів, таким, що втратив чинність, визнається розпорядчий документ. Якщо розпорядчий документ містить інші нормативні приписи, що продовжують застосовуватись, визнається такою, що втратила чинність, структурна одиниця розпорядчого документа про затвердження нормативно-правового акта, що втрачає чинність.

 

2.34. Нормативно-правовий акт може бути прийнятий спільно декількома суб'єктами нормотворення або одним із них за узгодженням з іншими.

Нормативно-правовий акт уважається прийнятим спільно, якщо він підписаний керівниками декількох суб'єктів нормотворення.

Спільний розпорядчий документ викладається на стандартному аркуші, у верхній частині якого розміщується малий Державний Герб України, нижче - на одному рівні найменування суб'єктів нормотворення, що приймають нормативно-правовий акт.

Спільний розпорядчий документ приймається за однією датою. Номер спільного документа складається з номерів, присвоєних суб'єктами нормотворення, проставлених через дріб у відповідній послідовності.

При підписанні розпорядчого документа кількома особами з однаковими посадами їх підписи розмішуються на одному рівні і засвідчуються печаткою.

У разі, якщо спільний нормативно-правовий акт приймається суб'єктами нормотворення, які мають різні види розпорядчих документів, кількість розпорядчих документів має відповідати кількості суб'єктів нормотворення, при цьому такі розпорядчі документи повинні мати одну дату та однаковий заголовок (наприклад, наказ Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Чернівецькій області від 30.10.2007 № 7, розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 30.10.2007 № 510-р, розпорядження Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2007 № 96 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у Чернівецькій області та Порядку контролю за додержанням умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у Чернівецькій області»).

 

2.35. У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними зацікавленими органами.

Зовнішнє погодження нормативно-правового акта оформляється грифом, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша розпорядчого документа, і включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування посади особи, якою погоджується проект документа (ураховуючи найменування органу), підпис, ініціали, прізвище та дату погодження, а також засвідчення печаткою.

Зовнішнє погодження може оформлюватися шляхом складання "Аркуша погодження", про що робиться відмітка в самому документі на місці грифа "ПОГОДЖЕНО", наприклад: "Аркуш погодження додається". Це доцільно робити, коли проект нормативно-правового акта погоджується кількома зацікавленими органами.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проекти регуляторних актів, які розробляються місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню з Представництвом державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Чернівецькій області.

Випадки необхідності погодження нормативно-правових актів з Чернівецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України передбачено пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 N 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.94 за N 78/287 (із змінами).

Проекти нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок (частина третя статті 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

 

 

3.1. Державній реєстрації підлягають:

в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області – нормативно-правові акти обласної державної адміністрації, її управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади;

в районних управліннях юстиції – нормативно-правові акти районних державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів.

 

3.2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

 

3.3. Зміни до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в загальновстановленому порядку.

При необхідності внесення змін до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пункті 3.2 цього розділу, розробляється і подається на державну реєстрацію єдиний нормативно-правовий акт, а основний документ визнається таким, що втратив чинність.

 

3.4. На державну реєстрацію не подаються акти:

 а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

 б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

 в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;

 г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

 ґ) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

 

д) рекомендаційного, роз’яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз’яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

 

3.5. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб'єктами нормотворення не пізніше п'ятого дня після їх прийняття.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, указаним у пункті 3.2 цього розділу, такі акти також підлягають направленню на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації в таких випадках приймає відповідний орган державної реєстрації після проведення їх правової експертизи.

 

3.6. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами українського правопису та вимогами Примірної інструкції.

 

3.7. Разом з нормативно-правовим актом до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) подаються відомості про офіційне внутрішнє погодження нормативно-правового акта із зацікавленими структурними підрозділами суб'єкта нормотворення, у тому числі пропозиції юридичної служби щодо подання цього акта на державну реєстрацію.

Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами суб'єкта нормотворення, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в нормативно-правовому акті. Віза включає: найменування посади, підпис, ініціали і прізвище особи та дату візування. Внутрішнє погодження здійснюється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша нормативно-правового акта.

Якщо посадова особа, підпис якої передбачений для погодження, відсутня, документ візує (погоджує) особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник. При цьому обов'язково зазначаються посада особи, яка підписала документ, і її прізвище. Виправлення вносяться чорнилом або машинописним способом, наприклад: "в.о.", "заст.", не допускається підписання документа з прийменником "за" або проставленням косої риски перед найменуванням посади.

 

3.8. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови), а також затверджених ним правил, положення, інструкції тощо і додатків до них.

Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатки до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в установленому Примірною інструкцією порядку, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту.

Крім того, подаються також дискета, компакт-диск або інший електронний носій з текстами документів, які повертаються суб'єкту нормотворення після державної реєстрації нормативно-правового акта. Тексти мають бути підготовлені у Microsoft Word, формат RTF, з використанням шрифту Times New Roman, розмір 14, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel.

 

3.9. Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію суб'єктом нормотворення, який є головним розробником. При цьому оригінал нормативно-правового акта подається в кількості примірників, що дорівнює кількості органів, які прийняли цей акт.

Нормативно-правові акти, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами, враховуючи при цьому правонаступництво ліквідованих або реорганізованих органів, а також відповідні зміни в законодавстві, пов'язані з необхідністю такого узгодження.

 

3.10. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому вказуються прізвище уповноваженого працівника суб’єкта нормотворення та номер його телефону.

У разі, якщо нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію повторно, а також якщо він прийнятий замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.

 

3.11. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) подаються:

 

а) пояснювальна записка, у якій зазначаються обґрунтування підстав та мета розроблення нормативно-правового акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація нормативно-правового акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації нормативно-правового акта. Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може долучатися інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування суті нормативно-правового акта;

 

б) відомості про чинні нормативно-правові акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого нормативно-правового акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про нормативно-правові акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

 

в) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані та порівняльна таблиця;

 

г) відомості про офіційне погодження нормативно-правового акта із зацікавленими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб'єкту нормотворення, та дві копії);

 

ґ) оригінал та дві копії рішення Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Чернівецькій області про погодження проекту нормативно-правового акта або оригінал та дві копії рішення апеляційної регуляторної комісії про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови у погодженні проекту регуляторного акта (для регуляторних актів);

 

д) висновок Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. У разі відсутності цього документа суб’єкт нормотворення надає копію супровідного листа про подання до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) комплекту документів, необхідного для отримання висновку органу державної реєстрації щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини;

 

е) інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).

 

3.12. Супровідний лист, пояснювальна записка, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб'єкта нормотворення або його заступником.

Супровідні листи до розпоряджень Чернівецької обласної державної адміністрації підписуються начальником юридичного відділу апарату Чернівецької обласної державної адміністрації, а у разі його відсутності – працівником, що виконує його обов’язки.

 

3.13. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та матеріалами, зазначеними в пункті 3.11 цього розділу, подаються уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції).

 

3.14. Відділ контролю, документування та звернень громадян Головного управління юстиції у Чернівецькій області (в районному управлінні юстиції - відповідальна посадова особа за ведення діловодства) проводить реєстрацію документів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції), відповідно до вимог Примірної інструкції і передає їх на розгляд керівництву органу державної реєстрації.

Повернуті керівництвом Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) нормативно-правові акти в той самий день передаються відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, систематизації законодавства, правової роботи та освіти Головного управління юстиції у Чернівецькій області (в районному управлінні юстиції – посадовій особі, відповідальній за державну реєстрацію нормативно-правових актів).

 

 

4.1. Нормативно-правові акти, що надійшли до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції), заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції).

 

4.2. Спеціалісти органу державної реєстрації проводять правову експертизу нормативно-правових актів, тобто перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки.

Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб'єкта нормотворення на прийняття цього акта, забезпечення його відповідності законодавству якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

 

4.3. Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції) становить 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до органу державної реєстрації.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) строки можуть бути продовжені начальником Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції), але не більш як на 10 робочих днів. У цьому разі працівник Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції), який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку, яка в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області підписується заступником начальника управління – начальником відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, систематизації законодавства, правової роботи та освіти (в районному управлінні юстиції - виконавцем) та подається на узгодження керівнику органу державної реєстрації.

У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.

 

4.4. Виконавець у разі виявлення за результатами правової експертизи нормативно-правового акта порушень правил правопису та нормопроектувальної техніки може провести робочу зустріч із уповноваженим працівником суб’єкта нормотворення, під час якої має висловити зазначені зауваження до нормативно-правового акта.

Суб’єкт нормотворення може протягом строку, встановленого для проведення державної реєстрації нормативно-правового акта, врахувати зазначені зауваження та направити до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) супровідним листом оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії відповідних сторінок опрацьованого нормативно-правового акта із зазначенням на зворотному боці цих сторінок прізвища, ініціалів, підпису уповноваженого працівника суб’єкта нормотворення та дати візування.

 

4.5. За результатами правової експертизи орган державної реєстрації в межах установленого строку приймає одне з таких рішень:

 

а) про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, та встановленим вимогам, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). У преамбулі наказу вказується стаття 1 Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами), у розпорядчій частині наказу викладається рішення органу державної реєстрації.

Наказ про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути оформлений окремо щодо кожного зареєстрованого нормативно-правового акта або включати список нормативно-правових актів, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію.

До наказу додається висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додатки 1 та 2), який підписується виконавцем, а в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області також погоджується заступником начальника управління – начальником відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, систематизації законодавства, правової роботи та освіти та затверджується керівником органу державної реєстрації;

 

б) про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання суб'єкта нормотворення або з власної ініціативи, якщо суб'єктом нормотворення порушено вимоги Положення або цього Порядку, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). У преамбулі наказу вказується пункт 111 Положення, у розпорядчій частині наказу викладаються рішення органу державної реєстрації та строк доопрацювання. Наказ про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

Для повернення нормативно-правового акта на доопрацювання на прохання суб'єкта нормотворення такий суб'єкт направляє органу державної реєстрації відповідного листа, підписаного керівником (особою, яка виконує його обов'язки) або заступником керівника.

У разі повернення нормативно-правового акта з власної ініціативи до наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання додається висновок про доопрацювання нормативно-правового акта (додатки 3 та 4), який підписується виконавцем, а в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області також погоджується заступником начальника управління – начальником відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, систематизації законодавства, правової роботи та освіти та затверджується керівником органу державної реєстрації.

Копія наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом органу державної реєстрації за підписом керівника.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист органу державної реєстрації про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). Із зазначеним листом йому повертаються оригінал нормативно-правового акта та копія українською мовою. Одна копія нормативно-правового акта українською мовою залишається в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції).

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, орган державної реєстрації може відправити листа поштою.

Під час доопрацювання суб'єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження, усунути виявлені порушення та протягом місяця повторно подати нормативно-правовий акт на державну реєстрацію або надати Головному управлінню юстиції у Чернівецькій області (районному управлінню юстиції) копію розпорядчого документа про його скасування. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа органу державної реєстрації про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання;

 

в) про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, установлених пунктом 13 Положення, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). У преамбулі наказу вказується підпункт пункту 13 Положення, який є підставою відмови в державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення органу державної реєстрації. Наказ про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта (додатки 5 та 6) з викладенням підстав відмови, який підписується виконавцем, а в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області також погоджується заступником начальника управління – начальником відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, систематизації законодавства, правової роботи та освіти та затверджується керівником органу державної реєстрації.

Копія наказу про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом органу державної реєстрації за підписом керівника. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал нормативно-правового акта та копія українською мовою. Одна копія нормативно-правового акта українською мовою залишається в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції).

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист органу державної реєстрації про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції).

 Якщо протягом доби після підписання листа про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, орган державної реєстрації може відправити листа поштою.

Нормативно-правові акти, у державній реєстрації яких відмовлено, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області (районним управлінням юстиції).

Суб'єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання рішення звернутися до керівника органу державної реєстрації, який прийняв рішення про відмову, із заявою про його перегляд з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.

Крім того, рішення районних управлінь юстиції може бути оскаржено до Головного управління юстиції у Чернівецькій області, а у разі відмови у задоволенні скарги – до Міністерства юстиції України; рішення Головного управління юстиції у Чернівецькій області – до Міністерства юстиції України з дотриманням зазначеного десятиденного строку або в судовому порядку.

Крім того, рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржене в суді у порядку адміністративного судочинства. При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень (частина третя статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний термін з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації акта чи висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації акта.

Копія розпорядчого документа про скасування нормативно-правового акта в цей самий строк направляється до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа органу державної реєстрації про відмову в державній реєстрації;

 

г) про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації. Таке рішення приймається протягом п’яти робочих днів, якщо поданий на державну реєстрацію акт не містить ознак, установлених Положенням та цим Порядком, і оформлюється наказом Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). У преамбулі наказу вказується пункт Положення, який є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення органу державної реєстрації. Наказ про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації (додатки 7 та 8), з відповідним обґрунтуванням, який підписується виконавцем, а в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області також погоджується заступником начальника управління – начальником відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, систематизації законодавства, правової роботи та освіти та затверджується керівником органу державної реєстрації.

Копія наказу про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом органу державної реєстрації за підписом керівника. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал нормативно-правового акта та копія українською мовою. Одна копія нормативно-правового акта українською мовою залишається в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції).

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції). Із зазначеним листом йому повертаються оригінал акта та копія українською мовою. Одна копія українською мовою залишається в органі державної реєстрації.

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, орган державної реєстрації може відправити листа поштою.

Акти, визнані Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області (районним управлінням юстиції) такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів.

Акт, визнаний Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області (районним управлінням юстиції) таким, що не підлягає державній реєстрації, опубліковується в порядку, визначеному органом, що його прийняв. При цьому порядок набрання цим актом чинності також визначається органом, що його прийняв.

 

 

5.1. Після підписання керівником органу державної реєстрації наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта Головне управління юстиції у Чернівецькій області (районне управління юстиції) заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - Державний реєстр) (додаток 2 до Положення).

Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до чого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед дробом - це порядковий номер, що починається з 1 січня кожного року, після дробу - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області (районному управлінні юстиції) з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі, якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.

 

5.2. Після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру на оригіналі цього акта та двох копіях українською мовою (першій сторінці розпорядчого документа та затвердженого ним нормативно-правового акта) проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 1 до Положення.

 

5.3. Оригінал нормативно-правового акта разом із супровідним листом Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) за підписом керівника повертається суб’єкту нормотворення.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Головного управління юстиції у Чернівецькій області (районного управління юстиції) про повернення зареєстрованого нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі Державного реєстру.

Якщо протягом доби оригінал нормативно-правового акта не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Головне управління юстиції у Чернівецькій області (районне управління юстиції) може відправити його поштою.

 

5.4. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

При цьому нормативно-правові акти, які визначають права та обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня доведення до відома населення (стаття 57 Конституції України), а нормативно-правові акти з питань митної справи - через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування (стаття 9 Митного кодексу України).

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов’язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

 

5.5. В окремих випадках є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта. Тому у відповідних пунктах розпорядчих документів можуть застосовуватися такі формулювання: «набирає чинності через (кількість днів) після опублікування», «набирає чинності з (число, місяць, рік)». У разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта про це зазначається в розпорядчому документі. При цьому слід конкретно вказати пункти розпорядчого документа або структурні одиниці затвердженого ним нормативно-правового акта та момент набрання ними чинності. Наприклад: «Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації в Головному управлінні юстиції (районному управлінні юстиції), крім пункту 7, що набирає чинності з 1 вересня 2009 року».

Окремі структурні одиниці нормативно-правового акта не можуть набирати чинності раніше набрання чинності розпорядчим документом, яким він затверджений.

У разі прийняття тимчасового нормативно-правового акта в ньому зазначається положення щодо обмеження дії, наприклад: «діє до (зазначається дата)»; «на період проведення експерименту».

 

5.6. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Посилання на дату і номер державної реєстрації зареєстрованого нормативно-правового акта є обов'язковим.

 

 

6.1. Не пізніше наступного дня після занесення в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області нормативно-правового акта до Державного реєстру, оформлена в установленому порядку паперова копія зареєстрованого нормативно-правового акта та копія акта на електронному носії подаються виконавцем для включення його до Регіонального реєстру нормативно-правових актів, зареєстрованих Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області (далі - Регіональний реєстр) посадовій особі, відповідальній за його ведення в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області.

Текст нормативно-правового акта, що передається посадовій особі, відповідальній за ведення Регіонального реєстру на папері повинен бути ідентичний тексту цього акта в електронному вигляді.

При необхідності окремі елементи нормативно-правових актів можуть подаватися в кольорі на паперових та електронних носіях.

 

6.2. Посадова особа, відповідальна за ведення Регіонального реєстру:

перевіряє відповідність електронної копії тексту зареєстрованого нормативно-правового акта паперовій копії, комплектність переданих копій зареєстрованого нормативно-правового акта, зокрема якість виготовлення, повноту тексту та правильність структури, наявність додатків та посилань на них у тексті акта, підписів відповідальних осіб та печаток суб’єкта нормотворення;

здійснює перевірку відповідності текстів нормативно-правових актів на паперових та електронних носіях.

 

6.3. За зміст та якість інформації на паперових та електронних носіях відповідає суб'єкт нормотворення.

 

6.4. Включення нормативно-правового акта до Регіонального реєстру провадиться протягом 5 робочих днів з дня їх подання посадовій особі, відповідальній за його ведення.