Згідно зі ст.179 КЗпП та ст.18 Закону України "Про відпустки" після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами на бажання жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На бажання жінки в період перебування її у відпустці для догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Отже, частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною надається жінці повністю або частково впродовж строку до досягнення дитиною віку трьох років. При цьому жінка може на свій розсуд у будь-який час припинити частково оплачувану відпустку, а потім знову піти в таку відпустку або, перебуваючи в такій відпустці, стати до роботи на умовах неповного робочого часу.

Законодавством не визначено, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого часу: на підприємстві, з яким вона перебуває в трудових відносинах, чи на іншому підприємстві. Отже, жінка має право працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома.

Якщо жінка стає до роботи на іншому підприємстві, то відповідний трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору за сумісництвом. Якщо за основним місцем роботи жінка перебуває у відпустці" для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і водночас виявила бажання стати до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування в такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено.

Згідно з вимогами ч.З ст.56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.