У Конституції України знайшли втілення визначальні засади верховенства права та правової держави, які юридичними засобами мають реально забезпечувати максимальне здійснення, охорону та захист основних прав і свобод людини й громадянина. У цьому є перспектива використання права у процесі побудови правової держави, зміст і спрямованість якої визначаються правами і свободами людини, їх, гарантіями.

Статтею 55 Конституції України передбачено: “Права і свободи людини й громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб...”.

Утвердження й забезпечення прав і свобод людини е головним обов’язком держави. Це означає, що держава не тільки визначає в законодавстві права і свободи людини й громадянина, а й забезпечує громадянам ефективний засіб правового захисту цих прав і свобод у випадку їх, порушення.

Одним із найбільш ефективних правових засобів такого захисту є судовий захист. На жаль, громадяни України ще не звикли до можливості судового захисту своїх прав і свобод і не використовують цей засіб у повній мірі.

Згідно зі ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником, а також може бути надіслана до суду поштою.

Підготовка позову починається із визначення підстави, предмета та змісту позову.

Предметом заяви буде та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу заявника до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами – суб’єктивним правом і обов’язком заявника і відповідача.

Підставу заяви складають обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують заяву. Щодо змісту позову, то це дія суду, здійснення якої просить позивач, звертаючись до суду за захистом і визначається позивачем, виходячи із передбаченого законом виду судового захисту. Згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства змістом позову може виступати вимога позивача про:

- скасування або визнання не чинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

- зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

- зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

- стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

- виконання зупиненої чи невчиненої дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

- примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Слід відзначити, що цей перелік не є вичерпним, оскільки позовна заява може містити, крім названих, будь-які інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Перед тим як подавати адміністративний позов до суду, необхідно переконатись, чи є необхідні передумови для подання такого позову, а саме: правосуб’єктність особи, яка подає заяву та наявність повноважень на ведення справи представником.

Адміністративна процесуальна правосуб’єктність поєднує в собі здатність особи мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) і здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність).

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства адміністративну процесуальну правоздатність мають громадяни України, іноземці, особи без громадянства (фізичні особи); органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи (суб‘єкти владних повноважень); підприємства, установи, організації (юридичні особи).

Адміністративну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними; фізичні особи до досягнення повноліття у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь; органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи (суб‘єкти владних повноважень); підприємства, установи, організації (юридичні особи).

Крім того, дієздатною особою має бути суб’єкт порушеного і оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. В інтересах недієздатних осіб заява може бути подана батьками, усиновителями, піклувальниками або за їх дорученням представниками, а також органами опіки і піклування. Відсутність дієздатності у відповідача не є перешкодою для порушення справи в адміністративному суді. Його права і обов’язки здійснюють законні представники.

Адміністративний позов подається особисто позивачем або його представником, як уже зазначалось, у формі письмової позовної заяви, яка повинна містити:

- найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

- ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

- ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- у разі необхідності ― клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

- перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.