Європейський Суд з прав людини (далі Суд) як міжнародний орган було створено згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

Громадянин має право звернутися до Суду, якщо вважає, що стосовно нього особисто було порушення однією з держав одного або кількох, основних прав, які гарантовані Конвенцією та протоколами до неї, шляхом направлення заяви або заповнення формуляру суду. Така заява повинна містити наступну інформацію: короткий виклад фактів, які оскаржують ся; які права, гарантовані Конвенцією, порушені; відомості про засоби правового захисту, якими вже скористались, перелік офіційних рішень у справі, із зазначенням дати кожного із них; короткий виклад змісту таких рішень.

Заява повинна бути підписана особисто або представником.

Європейський суд з прав людини приймає будь-які звернення, тому заявник може написати до Суду, виклавши свою ситуацію так, як йому представляється необхідним це зробити рідною мовою. Але, як правило, після одержання такого листа, Секретаріат Суду висилає заявникові формуляр звернення, текст Конвенції і записку з поясненням про те, як заповнювати формуляр. Попереднє звернення перериває перебіг 6-місячного терміну.

Формуляр звернення, який висилає Суд, містить у собі розділи, заповнення яких дозволить після ознайомлення з ними скласти уявлення про порушення прав людини і про те, чи може скарга бути потенційно прийнятою.

При заповненні пунктів формуляру необхідно враховувати наступне:

Якщо заява подається більш ніж одним заявником, необхідно надати всю необхідну інформацію про кожного з них (якщо потрібно – на окремому аркуші). Заявник може уповноважити особу представляти свої інтереси. Такий представник повинен бути адвокатом, який має право практикувати в країні – одній із Договірних Сторін. У разі, коли заявник уповноважує іншу особу, відповідні дані повинні бути вказані в цьому розділі формуляру. Суд вестиме листування лише з цим представником.

Факти, які стосуються предмета скарги, повинні викладатися зрозуміло і стисло, з описанням подій у тій послідовності, в якій вони мали місце, з вказівками точних дат.

При вказівці порушень та аргументації необхідно якнайточніше пояснити, в чому полягає скарга відповідно до Конвенції та вказати, до яких положень Конвенції здійснюється апеляція та пояснити, чому вважаєте, що викладені факти спричинили порушення.

При вказівці на використані можливості захисту необхідно детально викласти процедури у використаних внутрішніх способах захисту. Необхідно надати інформацію щодо кожної окремої скарги. Крім того, необхідно вказати, чи існують які-небудь інші способи захисту, до яких не вдавалися і які б зробили можливим перегляд справи. Якщо такий спосіб існує, його необхідно вказати (наприклад, назвати судову або іншу інстанцію, куди можна було б подати позов) і пояснити, чому його не було використано.

Окрім того, в одному з пунктів необхідно буде вказати, чи подавались коли-небудь скарги, які є предметом заяви, в будь-які інші міжнародні інстанції, які займаються розслідуванням або врегулюванням подібних питань. Якщо так, то необхідно вказати все детально, включаючи назву органу, куди подавалися скарги, дати і деталі всіх процедур, які мали місце, подробиці ухвалених рішень, а також надати копії відповідних рішень та інших документів.

При викладенні предмета заяви необхідно вказати бажану мету звернення до Суду.

Необхідно буде також скласти перелік і додати до заяви копії всіх судових вироків та інші документи, які суд міг би прийняти до уваги як докази (протоколи слухань, заяви свідків тощо). Надсилати необхідно виключно ті документи, які стосуються скарги, представленої суду.

Якщо заява підписана представником заявника, до нього додається належним чином оформлена довіреність, підписана заявником (якщо вона не була надана раніше).

Заявники, які не хочуть розкривати свою особу перед громадськістю, повинні це вказати, а також викласти причини, які б виправдали такий відступ від звичайного порядку доступу громадськості до інформації щодо проведення процесу Судом. Голова Палати Суду може дати дозвіл на анонімність у виняткових і належним чином виправданих випадках.

Недотримання вимог, викладених вище, може спричинити відмову в реєстрації і розгляді справи судом.

Датою прийняття заяви, як правило, вважається дата першого повідомлення від заявника, в якому був викладений, принаймні в короткій формі, предмет заяви. Проте за наявності достатніх підстав. Суд може вирішити, що датою прийняття заяви може вважатися інша дата.

Суд не розглядає заяву, якщо вона анонімна чи за своєю суттю порушує питання, що вже було розглянуте або вже подане на розгляд за іншою процедурою міжнародного розслідування чи врегулювання, і якщо вона, не містить відповідної нової інформації.

Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних організацій. Згідно зі ст. 35 Конвенції Суд може прийняти заяву до розгляду тільки після того, як було вичерпано всі національні засоби правового захисту – відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення.

Всю кореспонденцію необхідно надсилати за адресою:

При поданні заяви мито не сплачується, а розгляд справи в суді буде безкоштовним, оскільки витрати суду покладаються на Раду Європи.