Стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна в цивільному судочинстві здійснюється за спрощеною процедурою, яка називається наказне провадження.

Що таке наказне провадження?

Наказне провадження – це судова процедура, передбачена чинним ЦПК, яку було запроваджено для спрощення та підвищення ефективності цивільного процесу. Така процедура регламентує не лише порядок видачі судового наказу, але й порядок здійснення самого провадження, що передує видачі судового наказу.

Завданням наказного провадження є прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов’язані зі стягненням з боржника грошових коштів або витребування майна.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Хто є сторонами в наказному провадженні?

Сторонами в наказному провадженні виступають стягувач і боржник.

Стягувачем є особа, якій належить право вимоги та яка звернулася особисто чи через законного представника до суду з письмовою заявою про видачу судового наказу, а боржником – особа, до якої звернута стягува чем вимога щодо стягнення гроршових коштів або витребування майна.

В яких випадках може бути видано судовий наказ?

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено:

вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;

вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

Також судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом (ст. 96 ЦПК).

Хто має право звернутися до суду для видачі судового наказу?

Для видачі судового наказу до суду можуть звертатися особи, яким належить право вимоги. До таких осіб належать:

одна із сторін письмового правочину, яка є кредитором, або третя особа, якій належать права щодо боржника чи кредитора, у випадках, встановлених догвоором;

працівник – якщо вимога стосується нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати;

фізична особа або орган внутрішніх справ чи орган виконавчої служби – якщо заявлено виогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або ранспортних засобів боржника.

З яким документом необхідно звертатися до суду для отримання судового наказу та що має бути зазначено у такому документі?

Для отримання судового наказу необхідно звернутися до суду з письмовою заявою.

У заяві повинно бути зазначено:

найменування суду, в який подається заява;

ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;

вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

вартість майна у разі його витребування;

перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями, та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Який порядок сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу?

За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п’ятидесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження. Зокрема, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК зазначає, що до набрання чинності законом, який регулює порядок і розміри судового збору, судовий збір у разі звернення до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. На сьогодні це питання регулюється Декретом КМУ «Про державне мито».

Варто зазначити, що від сплати державного мита звільняється стягувач під час подання заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати (п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету «Про державне мито»).

Слід також пам’ятати, що у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Однак у разі пред’явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

З яких підстав суд може відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу та які наслідки такої відмови?

Відповідно до ст. 100 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у таких випадках:

якщо заявлено вимогу, яку не передбачено статтею 96 ЦПК;

із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Про відмову у прийнятті заяви суддя поста новляє ухвалу.

Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими ж вимогами у позовному порядку.

За якою процедурою здійснюється розгляд заяви про видачу судового наказу?

Порядок видачі судового наказу має спрощену процедуру, яка виключає проведення судового засідання, виклик сторін наказного провадження та заслуховування їх пояснень. Це означає, що суд приймає відповідне рішення виключно на основі документів, доданих заявником до заяви.

Судовий наказ по суті заявлених вимог видається суддею у триденний строк після прийняття заяви про видачу судового наказу (ст. 102 ЦПК).

Хто складає судовий наказ та що у ньому має бути зазначено?

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувану після набрання ним законної сили.

У судовому наказі зазначається:

дата видачі наказу;

найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;

ім’я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;

сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом з повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється його право у разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.

З якого моменту судовий наказ набирає законної сили?

У разі надходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання.

Що може спричинити скасування судового наказу та які наслідки має таке скасування?

Причиною скасування судового наказу є заява боржника про скасування судового наказу, яку було подано в установлений строк, та на підставі якої судом було постановлено ухвалу, якою скасовується судовий наказ.

Така заява підлягає розгляду судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін.

Якщо заяву боржника про скасування судового наказу було подано після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 104 ЦПК, то така заява залишається без розгляду, за умови, що суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання такої заяви.

Скасування судового наказу має своїм наслідком те, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження з дотриманням загальних правил щодо пред’явлення позову. Про це зазначається в ухвалі про скасування судового наказу. Копії відповідної ухвали надсилаються стягувачеві та боржникові не пізніше трьох днів після її постановлення (ст. 106 ЦПК).