Робота на офісній техніці з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів.

 

Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою:

- Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ (в редакції від 26.11.02 № 229-ІV);

- Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР;

- Постанова КМУ від 17.11.97 № 1290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці»;

- Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 № 21 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»;

- «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу» від 27.12.01 № 528;

- «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.07 № 246;

- Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98»;

- Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.07 № 40/13/133-07 «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ».

Персональний комп’ютер

До шкідливих випромінювань комп’ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках.

Приміщення для роботи з ПЕОМ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією.

Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Однією з причин швидкої зорової втомлюваності – низький рівень освітлювання робочого місця. Ще однією небезпекою є статичність пози.

Для того щоб зберегти здоров’я тих, хто працює на ПЕОМ для окремих груп користувачів при 8-годинному режим робочого дня встановлюються такі перерви:

для розробників програм – тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи;

для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи;

для операторів комп’ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи.

Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з відеотерміналами не має перевищувати чотирьох годин. Обліковуючи робочий час працівників, які   використовують ПЕОМ, слід ураховувати, що вказані перерви для внутрішньозмінного вдпочинку є складовою робочого часу (а час обідньої перерви не входить до нього). Цей час при відрядні формі оплати праці закладається в норми виробітку (норми праці), які знижують з урахуванням того, що протягом  зміни (робочого дня) працівник не працює безперервно, а має право на виділени йому час для внутрішньозмінного відпочинку та особистих потреб.

Усім офісним працівникам – користувачам ПЕОМ може надаватися щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці. Її конкретна тривалість указується у колективному договорі чи в трудовому договорі (контракті) з працівником залежно від часу його зайнятості в умовах особливого характеру праці.

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентується нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги немає, зокрема:

- лазерний принтер дуже впливає на якість повітря в приміщенні;

матричний пирнтер є фактором підвищеного рівня шуму;

копіювально-розмножувальні апарати допускається встановлювати у приміщеннях з пристроями місцевої витяжної вентиляції;

користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму;

використання мобільних телефонів є небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.

Отже деякий ризик у виробничому середовищі виникає, зокрема, через використання в роботі комп’ютерної та оргтехніки: персональних комп’ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.