Всі давно знають, що майно, придбане подружжям у шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності (за винятком випадків, передбачених законодавством).
Чи відноситься дане правило до майна, придбаного за кредитні кошти, або до грошей, які один з подружжя взяв на основі договору позики у фінансовій установі до даного боргу?
     Відповідь знайдемо у ч. 3 ст. 61 Сімейного Кодексу України (далі СК), де закріплено наступне, якщо одним із подружжя був укладений договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є спільною сумісною власністю.
Підтвердження вище сказаного знайдемо в ч. 4 ст. 65 СК, а саме, що договір, який був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого, якщо майно, одержане за даним договором, використане в інтересах сім'ї.
     З наведених норм законодавства простежується основне правило - спіль-ною сумісною власністю подружжя є майно або грошові кошти, які хоча і були придбані одним з подружжя, але при цьому були використані в інтересах сім'ї.
     Однак, даний режим власності тягне за собою наслідки для іншого з подружжя - стягнення на його частку у спільному майні при погашенні боргів за договором позики /кредиту/ купівлі-продажу майна на умовах товарного кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 СК стягнення може бути накладено на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
      Доказом того, що один з подружжя діяв в інтересах сім'ї і її потреб може бути використання кредиту/позики для покупки або будівництва нерухомості для проживання сім'ї, проведення ремонту в сімейній нерухомості, покупка на умовах товарного кредиту автомобіля для спільного користування.
Якщо даний факт буде доведений в суді, то на жаль, на рішення суду щодо відмови в позовних вимогах кредитора не вплине і те, що в порушення ч. 2 і ч. 3 ст. 65 СК договір застави /кредиту/ купівлі-продажу майна на умовах товарного кредиту був укладений без нотаріально оформленої згоди другого з подружжя.
      Про це свідчить судова практика, в якій відмовляють сім'ям про визнання договорів недійсними на підставі відсутності згоди другого з подружжя, якщо буде доведено факт користування сім'єю придбаним майном за договором.
      Однак, якщо буде встановлений зворотний факт, що один з подружжя діяв виключно в своїх інтересах і користувався отриманим за укладеним ним же договором, то згідно з ч. 1 ст. 73 СК стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.