Одним із заходів протидії корупції є обмеження щодо осіб, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Таке обмеження передбачене ст. 10 Законом України «Про засади
запобігання і протидії корупції».
Слід зазначити, що запровадження такого обмеження є загальновизнаним міжнародним антикорупційним стандартом. Це передбачено статтею 12 Конвенції ООН проти корупції та Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи щодо
кодексів поведінки публічних посадових осіб.
Стаття 10 названого вище Закону передбачає три види таких обмежень, для яких притаманні певні спільні ознаки.
Варто зазначити, що Законом визначений строк дії таких обмежень, а саме один рік з моменту припинення служби.
Першим видом передбачених статтею 10 Закону обмежень є заборона особам, які припинили службу, укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо такі особи протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій.
Наявність у Законі такого обмеження спрямована на запобігання випадкам, коли особа, перебуваючи на посаді, заздалегідь готує для себе робоче місце на підприємстві чи в організації, які вона контролює чи іншим чином впливає на їх діяльність.
Крім цього, дане обмеження запобігатиме необ'єктивності в діяльності службовців.
Наступним видом обмежень, передбачених Законом для осіб, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є заборона розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень, крім випадків, установлених чинним законом.
Вказане обмеження запобігатиме недобросовісному використанню
особою конкретної інформації, отриманої при виконанні службових обов'язків, в приватних інтересах. Адже не виключені випадки, коли перебуваючи на службі, особа отримує певну офіційну інформацію, яка в подальшому може бути використана нею на користь майбутнього роботодавця або в процесі безпосереднього здійснення нею тієї чи іншої приватної практики.
Ще одне обмеження, встановлене статтею 10 Закону, полягає у забороні особам, які припинили службу, представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною
є орган (органи), в якому (яких) вони працювали.
Зазначене обмеження сприятиме запобіганню недобросовісному використанню колишнім службовцем своїх зв'язків при здійсненні ним представницької діяльності. Це правило, наприклад, є досить актуальним для юристів, серед яких поширеною є практика представництва інтересів громадян чи
юридичних осіб після припинення державної служби.
Міжнародний досвід свідчить про різноманіття підходів до попередження конфлікту інтересів у діяльності осіб, які припинили державну службу. Як правило, у більшості держав діють подібні до встановлених українським законодавством обмежень стосовно осіб, які припинили державну службу. Однак, в кожній державі встановлені ті чи інші особливості дії таких обмежень.
Беанна Турчак,
начальник відділу кадрової роботи та державної служби
Головного управління юстиції у Чернівецькій області