1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про зайнятість населення" , ухвалений Верховною Радою України 5 липня 2012 року. У зв’язку із прийняттям цього Закону втратив чинність не тільки Закон України "Про зайнятість населення", ухвалений у 1991 році, а й Закон України "Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцям". У цілому Закон регулює значно ширше коло відносин пов’язаних із зайнятістю населення ніж Закон України "Про зайнятість населення", ухвалений у 1991 році. На думку міжнародних експертів, даний закон - одне з найсучасніших рішень в Європі.
Основною метою закону є створення ефективного механізму сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості населення у процесі реалізації соціально-економічної політики держави, забезпечення конституційних прав і гарантій громадян на працю та соціальний захист від безробіття.
З метою приведення у відповідності до проекту чинних нормативно-правових актів, законом передбачено внесення змін до Закону України «Про місцевого самоврядування в Україні». Зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад наділяються повноваженнями щодо прийняття рішень про створення на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація професійної підготовки цих осіб; погодження проведення ліквідації таких робочих місць.
Стаття 3 встановлює, що кожен має право на вільно обрану зайнятість. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється. Добровільна незайнятість особи не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вцілому, з метою стимулювання зайнятості населення новоприйнятим законом запроваджуються наступні механізми, зокрема:
- роботодавець, який буде працевлаштовувати на новостворені робочі місця молодь на перше робоче місце, осіб віком від 50 років та інших з числа неконкурентоспроможних громадян на ринку праці строком не менше ніж на два роки компенсуватимуться витрати пов’язані із сплатою єдиного соціального внеску без обмеження у розмірі заробітної плати протягом першого року;
- роботодавець, який виконуватиме роботи (реалізує інфраструктурні проекти) за кошти державного та місцевих бюджетів буде зобов'язаний залучати до таких робіт безробітних, а ефективність реалізації інфраструктурних проектів визначатиметься через показник щодо створення нових робочих місць;
- роботодавець, який протягом року забезпечував створення робочих місць та забезпечував виплату заробітної плати у розмірі не нижче 3 мінімальних заробітних плат в наступному році має право на зменшення розміру єдиного соціального внеску;
- стимулювання місцевої влади до покращення інвестиційного клімату в регіоні, створення нових робочих місць шляхом внесення зміни до Бюджетного кодексу України в частині збільшення нормативу відрахувань від податку на доходи фізичних осіб, що зараховується до доходів бюджетів сіл, селищ, міст районного значення з 25% до 50 %.
- для стимулювання самозайнятості населення, їх підприємницької ініціативи Державна служба зайнятості безоплатно забезпечуватиме організацію консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності;
- суб’єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та працевлаштовує на них безробітних строком не менше ніж на два роки, протягом першого року отримає щомісячну компенсацію у розмірі мінімального страхового внеску.
- для студентів денної форми навчання ВНЗ та ПТУ буде запроваджено стажування з відкриттям трудової книжки;молодим спеціалістам, які погодилися працювати у сільській місцевості надаватимуться «стартові виплати»;
- особи,віком від 45 років(страховий стаж більше15 років)отримаютьправо на „ваучер” напрофесійне навчання;
- професійне навчання безробітних буде здійснюватися на замовлення роботодавця під конкретне робоче місце або для самозайнятості особи;
- запровадження навчання безробітних інтегрованим робітничим професіям;
- запровадження механізму підтвердження професійної кваліфікації, здобутої шляхом неформального навчання для незайнятого населення.
Основним у даному законі є те, шо даний акт передбачає запровадження заходів, що сприяють працевлаштуванню населення. Закон сприяє вирішенню трьох основних проблем. По-перше, впровадити стимули для роботодавців, щоб їм було вигідно створювати робочі місця. По-друге, вирішити проблему працевлаштування молоді. По-третє, підтримати людей зрілого віку, яким складно конкурувати на ринку праці.
Роман Чорний,
Головний спеціаліст відділу
реєстрації нормативно-правових актів,
систематизації законодавства,
правової роботи та освіти
Головного управління юстиції у
Чернівецькій області