Верховна Рада 6 листопада 2012 року прийняла Закон України «Про всеукраїнський референдум» (далі - Закон).
Цей документ визначає правові засади, організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму, а також встановлює коло питань, які можуть бути на нього винесені.
Так, ст. 1 Закону визначає поняття всеукраїнського референдуму, згідно якої він є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом».
Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України та законами України. На нього можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми.
За предметом всеукраїнський референдум може бути:
про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум);
про зміну території України (ратифікаційний референдум);
щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум);
з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України (загальний референдум).
Право голосу на всеукраїнському референдумі мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Громадяни України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі, є учасниками всеукраїнського референдуму.
Варто відзначити, що суб'єктами ініціювання всеукраїнського референдуму є Український народ і Верховна Рада.
Закон встановлює, що Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених у Конституції законів і вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Суб'єктом призначення або проголошення всеукраїнського референдуму є Президент і Верховна Рада.
Відповідно до Закону результати народного волевиявлення, висловлені на всеукраїнському референдумі, є обов'язковими.
Заслуговують на увагу положення, якими регламентується проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, оскільки, оскільки в даному випадку мова йде про форму прийняття громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення.
Так, шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні може:
реалізувати своє виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України (установчу владу) у порядку, який визначений цим Законом;
в порядку, який визначений цим Законом, схвалювати нову редакцію Конституції України, вносити зміни до Конституції України, скасовувати, визнавати таким, що втрачає чинність, чи визнавати нечинним закон про внесення змін до Конституції України;
приймати закони України (вносити до них зміни), крім законів, прийняття яких на референдумі не допускається згідно з Конституцією України, скасовувати закони України, визнавати закони України такими, що втратили чинність, чи визнавати нечинними закони України або окремі їх положення.
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Парламент також встановив обмеження щодо ініціювання та проведення всеукраїнського референдуму. Так, не може бути ініційовано його призначення щодо законопроектів з питань податків, бюджету,амністії.
На всеукраїнський референдум за народною ініціативою не може бути винесене (ініційоване) питання про зміну території України.
Тексти нової редакції Конституції України та законопроектів, що виносяться на конституційний та законодавчий референдум, не повинні скасовувати чи обмежувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини і громадянина або бути спрямованими на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Насамкінець, слід зазначити, що особи, винні в порушенні законодавства про всеукраїнський референдум, притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законом.
В судовому порядку підлягають оскарженню рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків щодо забезпечення організації та проведення референдуму, протиправного втручання у діяльність комісій референдуму або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань агітації референдуму.
М. Беженар,
в. о. начальника Головного управління юстиції
у Чернівецькій області