Закон України „ Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” від 17.03.2011 № 3160-VI. До цього в Україні діяв Закон України „ Про соціальну адаптацію осіб, які відбували  покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк ”від 10.07.2003 № 1104-IV.

     Закон України від 17.03.2011 № 3160-VI визначає загальні засади соціальної адаптації осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, засади участі у соціальній адаптації цих осіб підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, а також фізичних осіб.

      Даний документ розроблено на виконання плану заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 № 740-р. Сьогодні в Україні триває процес формування системи соціальної адаптації звільнених осіб та утворення мережі установ для даної категорії громадян.

Основною метою розроблення зазначеного закону є удосконалення соціального патронажу звільнених осіб, зокрема визначення основних завдань учасників процесу соціальної адаптації та органів, що будуть його координувати.

      Відповідно до пункту 1 частини 2  статті 1 Закону соціальна адаптація – це процес засвоєння звільненими особами соціального досвіду з метою повернення їх до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Стаття 2 Закону встановлює, що дія Закону поширюється на осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, та на звільнених осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України).

      Згідно статті 4 Закону соціальний патронаж звільнених осіб базується на таких принципах: законності; демократизму; рівності громадян; адресності; індивідуального підходу; доступності та відкритості;добровільності вибору чи відмови від підтримки; гуманності; комплексності; соціальної справедливості; конфіденційності.

      В Законі чітко визначено підготовку та організацію: до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк; освіти осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі; діяльності суб'єктів соціального патронажу .

      Відповідно до статті 11 Закону спеціалізованими установами для звільнених осіб є: центр соціальної адаптації; спеціальний будинок-інтернат.

     Витрати  на заходи соціального патронажу здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України. Додаткове фінансування здійснюється за рахунок залучених на добровільних засадах коштів підприємств, установ, організацій, які не є у державній власності, об'єднань громадян та фізичних осіб. Місцеві органи  виконавчої  влади  та  органи   місцевого 

самоврядування  можуть  надавати  на  конкурсних  засадах бюджетні 

кошти для здійснення підприємствами,  установами та організаціями, які  не  є  у  державній власності,  об'єднаннями громадян заходів соціального патронажу відповідно до законодавства. Правила проведення конкурсів на отримання бюджетних коштів для  здійснення  соціального  патронажу  встановлюються  місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. З переможцями конкурсу на отримання бюджетних  коштів  для здійснення соціального патронажу укладаються договори щодо умов та обсягу фінансування заходів і порядку їх проведення (стаття 24, 25 даного Закону). 

    Таким чином, основними новелами Закону України „Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” від 17.03.2011 № 3160-VI є:

     1.1.поширення дії на засуджених осіб, які готуються до звільнення, оскільки, звільнившись з установ виконання покарань, вони повинні бути готові до самостійного життя;

    1.2.визначення повноважень суб’єктів соціального патронажу – центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів праці та соціального захисту населення, державної служби зайнятості, уповноважених органів, що проводять соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, органів внутрішніх справ, охорони здоров’я, а також підприємств, установ, організацій недержавної форми власності;

     1.3. визначення центральних органів виконавчої влади, на які буде покладено функції загальної координації заходів соціального патронажу;

     1.4.визначення спеціалізовані установи для звільнених осіб – центри соціальної адаптації, спеціальні будинки-інтернати, які надають допомогу звільненим особам у їх соціальній адаптації.

 

Олександр Брижак,

Провідний спеціаліст відділу реєстрації

нормативно-правових актів,

систематизації законодавства,

правової роботи та освіти

Головного управління юстиції

у Чернівецькій області