Дуже часто при розірванні шлюбу подружжя виявляє бажання перейти на своє дошлюбне прізвище. З метою забезпечення реалізації прав громадян при розірванні шлюбу вважаємо за необхідне звернути увагу на наступне.

 Шлюб припиняється  внаслідок його розірвання за спільною заявою  подружжя, яке не має дітей органом державної реєстрації актів цивільного стану (далі – ДРАЦС) або  одного  з  них відповідно до статті 107 Сімейного Кодексу України (далі- СК).

Шлюб  припиняється  внаслідок  його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 СК або внаслідок  його  розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК.

В зв’язку з різними підставами розірвання шлюбу (органом ДРАЦС чи за рішенням суду) по різному вирішується і питання переходу на дошлюбне прізвище.

При розірванні шлюбу органом ДРАЦС кожен із подружжя повинен  зазначити  в  заяві  про розірвання шлюбу подружжя,  яке не має дітей,  про бажання  надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

При розірванні шлюбу за рішенням суду звертаємо увагу на наступне.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» розірвання шлюбу, здійснене судом після набрання чинності цим Законом, не підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ст.115 ч.3 Сімейного кодексу України).

Розірвання шлюбу здійснюється судом за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з них засуджений до позбавлення волі, в порядку окремого провадження, а також за позовом одного з подружжя.

При розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи надалі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

Статтею 235 Цивільного процесуального кодексу України, яка регулює порядок розгляду справ окремого провадження, визначено, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

При розгляді питання про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження суд приймає рішення, в резолютивній частині якого зазначає висновок по суті заявлених позивачем вимог (ст.215 зазначеного Кодексу).

 

Таким чином, належне вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.

У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення.

 Т. Ніколаєвич,
Начальник Реєстраційної служби
Головного управління юстиції
у Чернівецькій області