Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі –СКУ) майно,  набуте  подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від  того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення  домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо)  самостійного заробітку (доходу).  Вважається,  що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей  індивідуального  користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

       Об'єктом права спільної  сумісної  власності є  заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

        Якщо одним із членів укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші,  інше майно,  в тому числі  гонорар,  виграш,  які  були одержані  за  цим  договором,  є  об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 

       Речі  для   професійних   занять   (музичні   інструменти, оргтехніка,  лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для  одного з подружжя,  є також об'єктом права спільної  сумісної  власності.

       Крім того, об'єктом  права  спільної  сумісної  власності є житло,  набуте  чоловіком або дружиною  під   час   шлюбу   внаслідок приватизації державного  житлового  фонду,  та  земельна  ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі  із земель   державної   або   комунальної  власності,  у  тому  числі приватизації згідно статті 61 СКУ

       Якщо   майно   за  час  шлюбу  істотно  збільшилося у  своїй  вартості  внаслідок  спільних  трудових  чи грошових  затрат або затрат другого з подружжя,  воно у разі спору може  бути  визнане  за рішенням  суду  об'єктом  права  спільної сумісної власності.

       Якщо  один  із подружжя своєю працею або коштами брав  участь   в  утриманні  майна,  належного  другому  з  подружжя,  в  управлінні  цим  майном  чи  догляді  за  ним,  то дохід (приплід,  дивіденди),  одержаний  від  цього майна, у разі спору за рішенням  суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

      Згідно статті 63 СКУ дружина  та  чоловік  мають  рівні  права  на   володіння, користування  і  розпоряджання  майном,  що  належить  їм на праві   спільної   сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

       Дружина,  чоловік розпоряджаються майном,  що  є  об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

       Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної  реєстрації,  а  також договорів  стосовно  цінного  майна,  згода другого з подружжя має бути подана письмово.

     Згода на  укладення  договору,  який  потребує  нотаріального посвідчення  і  (або)  державної реєстрації,  має бути нотаріально засвідчена.

       Дружина,  чоловік  мають  право  укласти  з  іншою  особою договір  купівлі-продажу,  міни,  дарування,  довічного  утримання (догляду),  застави щодо своєї частки у  праві  спільної  сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.  Дружина,  чоловік мають  право  скласти  заповіт  на  свою частку   у  праві  спільної  сумісної  власності  подружжя  до  її визначення та виділу в натурі згідно статті 67 СКУ.

       Розірвання  шлюбу  не  припиняє  права  спільної  сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

       Розпорядження  майном,  що  є  об'єктом   права   спільної сумісної    власності,   після   розірвання   шлюбу   здійснюється співвласниками  виключно  за  взаємною   згодою,   відповідно   до Цивільного кодексу України.

 

 

Провідний спеціаліст відділу
реєстрації нормативно-правових актів,
систематизації законодавства,
правової роботи та освіти
Головного управління юстиції
у Чернівецькій області                                                            Ю.Т. МінтенкоНачало формы