1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про захист персональних даних» (далі – Закон). Цей закон встановлює певні вимоги до обробки, використання, доступу до баз персональних даних.

       В Україні розпочався виборчий процес і, відповідно, посадовим і службовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідно під час виборів виконувати свої посадові обов’язки з дотриманням законодавства про захист персональних даних.

       Таким чином, робота з відомостями, що містяться у списку виборців, повинна відповідати вимогам, встановленим Законом України «Про захист персональних даних». Особливо, це стосується таких складових роботи з персональними даними, як їх поширення, що здійснює орган Державного реєстру виборців за посередництвом дільничих виборчих комісій, надаючи список виборців до ознайомлення.

       Ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» дає визначення «персональних даних» як «відомості  чи  сукупність відомостей про фізичну  особу,  яка  ідентифікована  або  може   бути   конкретно ідентифікована».

      Ст. 8 цього Закону закріплює, що  особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
 

       Суб'єкт персональних даних має право:

        1) знати про місцезнаходження бази персональних даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

       2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;

       3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;

       4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, які зберігаються;

      5) пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;

       6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

       7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

       8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;

       9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.

       Об'єктами захисту є персональні дані, які обробляються в базах персональних даних, що підлягають державній реєстрації (Ст.5 цього Закону)

       Персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

       Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
 

       Згідно ч. 3 ст. 10 даного Закону використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

       Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою адміністративну відповідальність.

      Так, стаття 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що неповідомлення або    несвоєчасне    повідомлення    суб'єкта персональних даних про його права у  зв'язку  із  включенням  його персональних  даних  до  бази  персональних даних,  мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот   неоподатковуваних   мінімумів  доходів  громадян  і  на посадових осіб,  громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від  трьохсот  до  чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

        Неповідомлення або   несвоєчасне   повідомлення    спеціально повноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань захисту персональних даних про зміну відомостей,  що подаються для державної реєстрації бази персональних даних, -      тягнуть за  собою  накладення  штрафу  на громадян від ста до двохсот  неоподатковуваних  мінімумів  доходів   громадян   і   на посадових осіб,  громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від двохсот до  чотирьохсот  неоподатковуваних  мінімумів  доходів

громадян.

     Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних, -  тягне за  собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян   і   на посадових осіб,  громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від  п'ятисот  до  тисячі  неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян.

     Недодержання встановленого    законодавством    про    захист персональних даних  порядку  захисту  персональних  даних  у  базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них, - тягне за  собою  накладення  штрафу  від  трьохсот  до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

Мірча Беженар,
В.о. начальника Головного
управління юстиції
у Чернівецькій області