Українське суспільство поряд з іншим цивілізованим світом, прагне до справедливості, добробуту та свободи. Незважаючи ні на які труднощі та перешкоди, Україна рухається шляхом демократичних змін до справжнього народовладдя.

Одним з найважливіших принципів вільної демократичної держави та основою народовладдя є верховенство Закону та його неухильне дотримання.

Основним законом держави була та залишається Конституція, як втілення істотних прав людини (громадянина) на справедливість, свободу та добробут.

Проголосивши свою незалежність, Україна стала на шлях побудови власної правової держави і громадянського суспільства.

Цьогоріч, 28 червня, святкуватимемо 15-річчя з дня прийняття Конституції України, що є знаменною подією в історії незалежної України.

Легітимні засади існування та функціонування держави так само, як і формування національної правової системи, найважливішою складовою якої є узгоджена та несуперечлива система законодавства, спрямована на захист прав і свобод людини і громадянина неможливі без Основного Закону. Соціальне покликання Конституції, яка сприяє злагоді та компромісу між різними політичними силами та гілками державної влади, за сучасних умов також є не менш важливим.

За юридичною формою Конституція є письмовим документом, норми якого мають неухильно застосовувати усі органи державної влади, посадові особи, інститути громадянського суспільства, громадяни України задля забезпечення режиму конституційної законності на всій території держави.

Конституцію України, як найважливіший правовий і політичний документ, характеризують окремі властивості, що мають певну самостійність, але, взяті в сукупності, можуть дати повне уявлення про неї.

Властивості Конституції:

1. Верховенство Конституції (найвища юридична сила) – усі нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України. Акт, який не відповідає Конституції, є неконституційним (він або скасовується, або приводиться у відповідність до неї);

2. Програмний характер – Конституція визначає перспективи розвитку держави і суспільства, основні цілі соціального прогресу, містить основні принципи здійснення влади, є орієнтиром розвитку своєї правової системи держави;

3. Установчий характер – у Конституції України закріплюються найважливіші права, свободи та обов'язки громадян, система, принципи діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування;

4. Нормативність – Конституція України обов'язкова до виконання всіма суб'єктами права і є актом постійної і прямої дії;

5. Стабільність – підкреслює усталеність суспільних відносин і означає, що закріплені в ній принципові положення мають діяти протягом тривалого часу;

6. Здатність до стимулювання суспільних відносин – Конституція України містить положення, що стимулюють відповідних суб'єктів права до прийняття необхідних нормативних актів, реалізації владних повноважень;

7. Правонаступництво – Конституція зумовлює безперервність процесу історичного розвитку Української держави;

Конституція України встановлює основні засади державного та суспільного ладу, визначає Україну парламентсько-президентською республікою, унітарною, незалежною, правовою, соціальною, демократичною державою (стаття 1), яка своєю метою має захист прав, свобод та створення гарантій для реалізації прав та свобод людини і громадянина.

Конституція закріплює головні, принципові положення, які діючи безпосередньо, у необхідних випадках розкриваються і конкретизуються в інших законодавчих актах, розвиваються в поточному законодавстві. Конституційні положення діють за принципом їх найвищої юридичної сили, що означає їх виконання усіма суб'єктами права в сфері правотворчості та правореалізації.