Статтею 211 Сімейного кодексу України (далі - СК) визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами.

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодше 21 року, за винятком , коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж 45 років.

У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж 18 років.

Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах 5 та 6 цієї статті.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статті.

Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту саму дитину.

Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її матір не перебуває у шлюбі.

Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.

Якщо такі особи проживають однією сім’єю суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Згідно зі статтею 212 СК усиновлювачами не можуть бути особи які:

- обмежені у дієздатності;

- визнанні недієздатними;

- позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновленні;

- були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками – вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

- перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

- зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

- не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

- страждають на хвороби, перелік яких затверджено Міністерством охорони здоров’я України;

- є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків,коли іноземець є родичем дитини;

були засуджені за злочин проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Відповідно до статті 213 визначено коло осіб, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини.

За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту саму дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

- в сім’ї якого виховується дитина;

- який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

- який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

- який є родичем дитини.

 

 

Провідний спеціаліст Головного управління юстиції в області ОЛЕНА Ратушняк

 

 

Опубліковано в газеті "Версії" № 12 від 17 березня 2011 року