Один із показників цивілізованої правової держави - захист інтересів та охорона прав усіх її громадян, у тому числі й тих, які повернулися з місць позбавлення волі.

Особи, які були засуджені, відбували покарання та повернулися з місць позбавлення волі, як і всі громадяни України, мають конституційні права і свободи.

Особи, які звільнилися з місць позбавлення волі, мають довідку про звільнення, яка є документом, що засвідчує особу. Однак основним юридичним документом України, що посвідчує особу власника, є паспорт.

В осіб, узятих під варту, а також засуджених до позбавлення волі, паспорти вилучаються органами дізнання чи попереднього слідства. Вилучені паспорти заносяться до протоколів обшуку чи виїмки.

Паспорти заарештованих надсилаються разом із кримінальними справами за підсудністю і повертаються власникам під розписку в разі їх звільнення з-під варти. Якщо паспорти вилучені не були, судовими органами на повідомленнях про вирок, який набрав законної сили, проставляються відповідні відмітки. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові. При звільненні засуджених з місць позбавлення волі паспорти повертаються їм під розписку , про що робляться відмітки на зворотному боці копії довідок про звільнення.

Особам, звільненим з місць позбавлення волі, якщо вони до засудження не мали паспортів або останні не вилучались і до особових справ приєднані не були, паспорти видаються після прибуття їх до місця проживання, вказаного в довідках про звільнення, незалежно від вирішення питання про їх прописку в даній місцевості.

Відповідно до ст.65 Житлового кодексу України за особами, в разі взяття їх під варту або засудження до позбавлення волі, зберігається житлове приміщення на весь строк їх перебування під вартою або знаходження в місцях позбавлення волі. А якщо в будинку чи квартирі не залишилися проживати інші члени родини , їхнє житло може бути надане за договором оренди або найму іншим громадянам у встановленому законом порядку до звільнення з-під варти або відбуття ними покарання.

Відповідно до ст..5 «Додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення» Закону України «Про зайнятість населення», держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі і особам, звільненим після відбуття покарання, шляхом створення додаткових робочих місць, спеціалізованих підприємств, організації спеціальних програм навчання. З цією метою місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, до 5% загальної кількості робочих місць за робітничими професіями. А в разі відмови в прийомі на роботу таких громадян в межах встановленої квоти з підприємств стягується штраф.

Звільненим особам забезпечується надання медичної допомоги за місцем проживання або за місцем реєстрації у порядку, передбаченому законодавством.

Особи, які на момент звільнення потребують стаціонарної медичної допомоги, направляються до закладів охорони здоров’я на підставах і в порядку, передбачених законодавством.