Чинне законодавство України визначає коло осіб, які мають право посвідчити заповіти, а саме: нотаріуси, посадові, службові особи органу місцевого самоврядування та інші посадові, службові особи.

Як правило, посвідчення заповітів належить до компетенції нотаріусів. Відповідно до ч. 2 ст. 1 3акону України «Про нотаріат» ставити свій посвідчувальний напис на заповітах мають право державні нотаріуси та нотаріуси, які займаються приватною нотаріальною практикою.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. На прохання особи записати заповіт з її слів нотаріус може це зробити власноручно або за допомогою технічних засобів. При цьому заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбутися при свідках.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою органу місцевого самоврядування (виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад).

Цивільне законодавство України (ст.1252 Цивільного кодексу України) містить у собі перелік посадових, службових осіб, які мають право посвідчувати заповіти певних категорій громадян за наявності не менш, як двох свідків в обов'язковому порядку:

- головний лікар, його заступник з медичної частини або черговий лікар лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я посвідчує заповіт особи, яка перебуває на лікуванні в цій лікарні, госпіталі чи стаціонарному закладі охорони здоров'я;

- начальник госпіталю посвідчує заповіт особи, яка перебуває на лікуванні в цьому госпіталі;

- начальник, його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар госпіталю, санаторію, іншого військоволікувального закладу посвідчує заповіт військовослужбовця чи іншої особи, яка перебуває на лікуванні в цьому госпіталі, санаторії, іншому військово-лікувальному закладі;

- директор/головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів посвідчує заповіт особи, що проживає в цьому будинку;

- капітан морського чи річкового судна, що ходить під прапором України, посвідчує заповіт особи, яка перебуває під час плавання на цьому судні;

- начальник пошукової, арктичної або іншої експедиції посвідчує заповіт особи, яка перебуває в цій експедиції;

- командир (начальник) військових частин, з'єднань, військово-навчальних закладів посвідчує заповіт військовослужбовця або робітника, службовця, члена сім'ї військовослужбовця в пунктах дислокації цих частин, з'єднань, установ або закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії;

- начальник місця позбавлення волі посвідчує заповіт особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі;

- начальник слідчого ізолятора посвідчує заповіт особи, що утримується під вартою.

Є випадки, коли заповіт є недійсним, а саме, якщо заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Наприклад, складання заповіту під впливом насильства спадкоємця.

Перший заступник начальника Головного управління юстиції Василь Рендюк