Щорічно 1 червня в Україні відзначається День захисту дітей. Державна політика у сфері охорони дитинства, забезпечує координацію дій у вирішенні питань, пов'язаних із життєзабезпеченням та розвитком дітей, залученням їх до участі у політичному, культурному і духовному становленні держави, здійсненню заходів щодо виконання Конвенції ООН про права дитини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, розробленню і реалізації правових, організаційних та інших заходів, спрямованих на поліпшення становища дітей.

Незважаючи на певні зусилля органів державної влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій і суспільства в цілому, ситуація із забезпеченням належних прав дітей в Україні не є відповідно вирішеною, а проблеми охорони материнства та дитинства у державі залишаються нагальними. З метою посилення уваги суспільства до проблем дітей, захисту їх прав та законних інтересів, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку дітей, особливо тих, які перебувають у складних життєвих обставинах, Законом України від 5 березня 2009 року № 1065 затверджена Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» метою якої є забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей в Україні, вирішення питань, які потребують міжгалузевої координації щодо виконання Конвенції ООН про права дитини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей; координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, громадських організацій щодо реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, забезпечення прав і свобод дітей відповідно до положень міжнародних документів та чинного законодавства України; визначення і наукове обґрунтування пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони дитинства тощо.

Оскільки турбота про майбутні покоління є одним з найголовніших завдань держави, проблеми, пов’язані з правами дітей, мають вирішуватись на найвищому конституційному рівні. Процес становлення прав дитини в Україні як об’єкта конституційно-правового регулювання – тривалий і складний, а процес визнання дитини носієм прав, свобод, обов’язків людини і громадянина незавершений і досі триває.

  

 
Газета «Свобода Слова» від 28 травня 2009 року № 21