Керівник просить звільнитися за угодою сторін, пояснюючи це фінансовою неспроможністю утримувати існуючий склад працівників. Але обіцяє, що коли мою посаду відновлять, то я за законом буду мати переважне право на прийняття саме на цю посаду. Чи дійсно це так?

Статтею 42-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених п.1ст. 40 КЗпП України (крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у ст. 42 КЗпП, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

Пункт 1 ст. 40 Кодексу підставами для звільнення визначено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У разі звільнення працівника за власним бажанням чи за згодою сторін (п.1ст.36, ст.38 КЗпП), він не має переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу за ст.42-1 КЗпП.